Місто, що вчиться жити без сміття
Тема управління побутовими відходами вже кілька років потужно звучить у Хмельницькому. Місто не просто прагне бути чистим — воно хоче, щоб його мешканці навчилися відповідально ставитися до відходів. Адже жити, не утворюючи сміття, неможливо, важливо не потонути у ньому. І сьогодні мова йде не лише про правильне сортування, а й про запобігання утворенню відходів, зменшення їх кількості загалом. Важливо генерувати менше сміття — це стане проявом турботи не лише про довкілля, а й про власне здоров’я. Як цього досягти? Про це говоримо з Іваном ПІДОПРИГОРОЮ, заступником директора ХКП “Спецкомунтранс”, керівником Офісу “Розумне Довкілля. Хмельницький”.
— Насамперед, Іване Валентиновичу, розкажіть, будь ласка, про офіс “Розумне Довкілля. Хмельницький”. Яка мета вашої діяльності?
— “Розумне Довкілля. Хмельницький” — це не лише назва офісу, а й ціла концепція впровадження сучасних стандартів управління відходами в громаді. Це про нову культуру ставлення до сміття, де головний акцент робиться на запобіганню його утворенню, повторному використанні ресурсів та відповідальності кожного мешканця за чистоту міста. Команда Офісу займається реалізацією проєкту “Модернізація інфраструктури твердих побутових відходів у м. Хмельницькому”. Цей проєкт передбачає комплексний підхід до вирішення проблем управління побутовими відходами на території нашої громади.
— Насправді, мешканці міста давно чекають на те, аби був наведений лад на сміт-
тєзвалищі. Чи вже почалася реалізація проєкту “Модернізація інфраструктури твердих побутових відходів у місті Хмельницькому”? Які складові проєкту?
— Головні складові охоплюють повний цикл робіт — від екологічного відновлення існуючого полігону до впровадження сучасних технологій оброблення відходів та формування культури свідомого поводження з ними серед мешканців міста. Зокрема, проєкт включає рекультивацію діючого полігону побутових відходів — комплекс заходів, спрямованих на екологічну безпеку території, стабілізацію схилів, встановлення систем збору та відведення біогазу і фільтрату, а також подальше озеленення та благоустрій території; будівництво двох нових карт для складування відходів, що відповідатимуть сучасним європейським стандартам безпеки. Нові карти дозволять забезпечити контрольоване та екологічно безпечне захоронення відходів на найближчі роки; створення комплексу механіко-біологічного оброблення відходів (МБО) — сучасного заводу, який забезпечить сортування, оброблення та компостування органічної фракції сміття. Це дозволить суттєво зменшити обсяг відходів, які потрапляють на полігон, та збільшити частку матеріалів, придатних для повторного використання; будівництво станції очищення фільтрату, яка дає змогу очищати фільтрат, що утворюється на полігоні і запобігає потраплянню шкідливих речовин у ґрунт і підземні води; розбудову інфраструктури управління відходами — облаштування майданчиків для збору вторинної сировини, вдосконалення логістики збору та транспортування, створення умов для запровадження роздільного збору; проведення інформаційно-просвітницьких кампаній серед населення, які допоможуть підвищити рівень обізнаності мешканців про важливість сортування, зменшення утворення відходів і дбайливого ставлення до довкілля. Варто нагадати, що станцію очищення фільтрату вже збудовано і вона працює у тестовому режимі. Наразі експлуатація відбувається за рахунок підрядної організації, яка проводить налагодження обладнання та перевірку ефективності системи очищення. Це важливий крок до повного екологічного оновлення полігону та створення безпечного середовища для мешканців міста.
— Нещодавно розпочалися роботи з рекультивації сміттєзвалища у Хмельницькому. У чому полягає рекультивація і коли процес буде завершено?
— Роботи з будівництва розпочато. Згідно з проєктом підготовчих робіт передбачено влаштування будівельного майданчика та організація тимчасової інфраструктури; розчищення й підготовка території під будівництво нових карт полігону; відведення підземних та поверхневих вод із зони майбутнього будівництва; улаштування тимчасових інженерних мереж, необхідних для виконання основних робіт. Після завершення підготовчого етапу буде реалізовано комплекс робіт основного проєкту, зокрема, формування схилів полігону до нормативних параметрів; накриття та герметизація існуючих (старих) карт; остаточна підготовка території та влаштування нових карт; будівництво службових і технологічних приміщень; улаштування внутрішніх доріг та всієї супутньої інфраструктури. Згідно з укладеним контрактом проєкт має бути завершений до кінця 2026 року.
— І, певно, найамбітніша складова проєкту — будівництво сміттєпереробного заводу, про який іде мова роками. Що потрібно для реалізації цієї мрії? Наскільки скоро може розпочатися його будівництво?
— Наразі триває тендерна процедура з відбору компанії, яка розробить проєктну документацію та збудує комплекс механіко-біологічного оброблення відходів. Цей процес є одним із ключових етапів реалізації ініціативи, адже від якості підрядника залежить не лише технічний рівень майбутнього підприємства, а й дотримання усіх екологічних, технологічних та безпекових стандартів. На жаль, через війну в Україні ми змушені розпочинати цю процедуру вже втретє. Попередні два тендери не відбулися через недостатню кількість учасників: чимало потенційних компаній наразі обережно ставляться до участі у великих інфраструктурних проєктах в Україні, зокрема через ризики, пов’язані з безпековою ситуацією. Попри це тендер триває, і ми сподіваємось, що до кінця поточного року нам вдасться визначити переможця тендера, після чого можна буде розпочати підготовчі роботи. За оптимістичним сценарієм, у 2026 році плануємо перейти безпосередньо до реалізації проєкту — проєктування та будівництво комплексу, який стане важливим кроком у розвитку інфраструктури поводження з відходами та впровадженні сучасних екологічних рішень у місті.
— Як вдається навчати мешканців міста розумно поводитися з відходами? Ваш офіс, знаю, починає цьому (зокрема, сортувати сміття) навчати ще з дитсадка. Приміром, відомий усім “Гуфі-центр”. Наскільки ефективно він працює?
— Так, освітній напрям є важливим для нашого Офісу. Ми працюємо з різними аудиторіями: садочками, школами, вищими навчальними закладами, структурними підрозділами міської ради, підприємствами різних форм власності, громадськими організаціями тощо. Для них ми проводимо тематичні тренінги, майстерки, екскурсії на об’єкти, створюємо навчальні матеріали та відео.
Аби підсилити освітній компонент, у 2021 році ми створили навчальний центр поводження з відходами “Гуфі-центр”. Він досі залишається унікальним в Україні. Тут ми навчаємо не тільки мешканців громади, адже приймаємо всіх охочих із сусідніх громад, із інших областей, і навіть з-за кордону. У центрі ми, по-перше, акцентуємо увагу на тому, як людина може змінювати свої звички й утворювати якнайменшу кількість відходів, а також, як речі можна повторно використовувати і ремонтувати. Крім того, тут усі охочі можуть дізнатися більше про сортування відходів. Якщо говорити цифрами, а це свідчить про певну ефективність і популярність “Гуфі-центру”, то з початку 2025 року понад сім тисяч людей відвідало центр. Що важливо, у центрі ми розмістили опитувальники й таким чином цікавимося: який вплив має робота центру на зміну свідомості людини. За результатами, які маємо, розуміємо, що деякі люди після відвідування центру починають відмовлятися від використання одноразових речей, хтось починає сортувати сміття, бо раніше цього не робив.
— Хмельничани уже звикли до Екобуса, до якого можна принести небезпечні відходи. Чи збільшується кількість людей, які користуються його послугами?
— Екобус працює з 2018 року. І справді, до нього дуже багато хто звик. Що стосується кількості відвідувачів Екобуса, то цифра є доволі стабільною: до 1000 осіб на місяць. На жаль, досі є люди, які ніколи не чули про Екобус. А тому ми комунікуємо про нього різними способами. Наприклад, приїжджаємо Екобусом в дитячі садочки, розповідаємо там про управління небезпечними побутовими відходами, а потім діти розповідають про це батькам вдома. Нагадаю, що до Екобуса можна приносити батарейки, акумулятори, протерміновані медикаменти, ртутні термометри та лампочки, фарби, клеї, розчинники, побутову хімію, а також косметику, електричне та електронне обладнання. До слова, небезпечні побутові відходи також можна приносити до центрів управління відходами.
— А скільки центрів управління відходами працює у місті? Де вони знаходяться? Що можуть привезти туди мешканці міста?
— Центрів управління відходами у Хмельницькому є два. Перший працює на Виставці, проспект Миру, 7, біля полігону побутових відходів. Другий центр знаходиться в Раковому, на перетині вулиць Чорновола і Пілотської. Сюди можна привозити PET та HDPE пляшки, скло, поліетилен, комбіноване паковання, метал, зелені відходи, будівельні відходи. Також до центрів можна принести одяг, меблі, побутову техніку, різні іграшки та посуд. Ці речі ми не передаємо на переробку, а стимулюємо людей обмінюватися ними. Тобто, такі речі можна як приносити, так і забирати з центрів безоплатно. Одяг — це найпопулярніша річ, яку приносять люди. Ми його приймаємо лише в гарному стані. Брудний та подертий одяг, шкарпетки, нижню білизну в центрах не приймають.
— У роботі Офісу нещодавно зʼявилася цікава новинка — запрацювала Бібліотека речей. Розкажіть, будь ласка, детально, аби хмельничани знали, як користуватися її послугами.
— Бібліотека речей — це простір, де мешканці громади можуть взяти в прокат за невелику ціну річ, яка не потрібна для щоденного користування. Тобто ми пропонуємо речі, які людині знадобляться один раз в рік або навіть раз на декілька років. Це можуть бути інструменти або миючі пилососи, пароочисники, речі для відпочинку, подорожей — намети, каремати, спальники тощо. Крім того, декотрі речі можна брати безкоштовно, якщо придбати абонемент. Якщо порівняти з ринковими цінами, то ціни на прокат речей у Бібліотеці є суттєво нижчими. Переглянути каталог речей можна на Інстаграм-сторінці Бібліотеки речей. До речі, у мешканців громади є можливість задонатити свої непотрібні речі. Тобто, якщо у вас вдома є якась техніка чи інструменти, якими ви не користуєтеся, то їх можна подарувати Бібліотеці речей, а потім інші люди зможуть цими речами користуватися.
— Як працює програма “Місто Нуль Відходів”? Наскільки вона результативна? Хто підхопив ініціативу і запроваджує у себе її правила?
— “Місто Нуль Відходів” — це європейська програма сертифікації, спрямована на допомогу містам та громадам, які прагнуть покращити систему управління відходами на місцях. Вона об’єднує європейську платформу знань для місцевих громад і організацій щодо впровадження найкращих практик, а також програму наставництва та визнання для муніципалітетів. До цієї програми наше місто доєдналося в грудні 2024 року. Програма передбачає, що місто бере на себе зобов’язання побудувати раціональну систему управління відходами, де в основі — запобігання утворенню відходів. Участь у програмі — це про можливість реформувати систему згідно з методологією, яку впроваджує велика кількість європейських муніципалітетів. І є вже дуже гарні практики, які можна брати за зразок і впроваджувати у себе.
— Іване Валентиновичу, робота вашого Офісу змінила ставлення хмельничан до поводження з відходами? Чи стало це ставлення, скажімо, по-справжньому свідомішим? Чи ще багато роботи попереду?
— Так, ми бачимо, як збільшується кількість користувачів центрів управління відходами, Екобуса та “Гуфі-центру”. Крім того, періодично отримуємо запити від мешканців, аби центрів управління відходами ставало більше в різних мікрорайонах міста. Важливо, що населення громади позитивно сприймає появу нових послуг у сфері управління відходами. Тому вважаємо, що наша робота допомагає хмельничанам бути більш свідомими, піклуватися про свою громаду та бути прикладом для інших. І так, звичайно, попереду дуже багато роботи, адже дуже багато чого потрібно ще змінювати та впроваджувати.
— Дякую за розмову.
Розмовляла Тетяна Сікорська
