“Отродьє”, що поруч з нами
Вони ходять поряд з нами по вулицях, вони чиїсь багаторічні сусіди чи ваш колега, з яким ви п’єте каву в одному кабінеті, працюєте в одному проєкті, ділитеся домашніми новинами, бутербродами, і гадки не маєте, що поруч з вами ворог, огидний колаборант, який запросто здатний “навести” ворожого дрона, ракету на школу, де навчаються ваші діти, на будинок, де мешкаєте. На лікарню, пологовий будинок, енергетичну підстанцію, теплоцентраль тощо. Із початком повномасштабного вторгнення СБУ та поліція щодня виловлюють оцих тарганів, які полчищами виповзають із усіх щілин нашого життя. Чомусь нам, хмельничанам, здавалося, що ці покручі плодяться переважно десь на сході та півдні, бо там вплив російської ідеологічної отрути був куди відчутніший, а значна частина населення войовниче захищала свій “рускогаварящій” простір і бойкотувала українське: державну мову, зміну імперських географічних назв, знесення пам’ятників московським ідолам тощо. Ми, хмельничани, здавалося, давно від цього московського намулу очистилися, ми — інші. Але першим шоком для мене, наприклад, стала новина ще в перші дні вторгнення, коли соцмережі облетіло фото, де колишня солістка обласної філармонії, заслужена артистка України (!) витанцьовувала у своїй квартирі, розмахуючи російським триколором. У цей час весь світ здригався від звірств у Бучі, Гостомелі, інших містах, куди увірвались окупанти, від бомбардувань Маріуполя. А буквально днями знову приголомшлива новина: правоохоронні органи виловили “крота”, який працював на російську фсб. Маючи доступ до інформаційних баз, працівник управління праці і соцзахисту населення міської ради передавав відомості військового характеру про різні підрозділи Сил оборони України. Виявляється, він шпигував на ворожу розвідку ще з початку повномасштабного вторгнення. А може, й раніше “рив”, це виявить слідство. Нагадаємо, колабораційна діяльність у кримінальному праві України, з 3 березня 2022 року, є кримінальним правопорушенням, а фактично — держзрадою.
Подібні повідомлення чуємо, читаємо щодня з різних регіонів України, і всі вони вражають не лише цинізмом зрадників, а й їх широким представництвом. Нардепи, губернатори, мери, чиновники урядових і самоврядних структур, попи московського патріархату, працівники силових органів, пенсіонери — справжня кунсткамера виродків з абсолютною душевною спустошеністю. Адже не лише за гроші “зливали” і “зливають” Україну ворогу, схоже, для них це має значення куди більше, це їхній кривавий кайф, їхні танці на кістках. Для таких у їхній улюбленій російській мові є специфічне слово — “отродье”. Наша українська тлумачить його як “поріддя”, але вони — “отродь”, огидне, диявольське, чуже.
СБУ вдалося засудити очільника окупаційної адміністрації РФ у тимчасово захопленій частині Запорізької області Євгена Балицького. 5 червня Вищий антикорупційний суд націоналізував майно колаборанта: 5 літаків, 3 квартири й судно: загальною вартістю понад 120 млн грн. Це з останніх гучних справ. За інформацією Руху ЧЕСНО, за січень-травень 2023 року Офіс генпрокурора відкрив понад 2300 проваджень за статтями “державна зрада” та “колабораційна діяльність”. Водночас лише до 11 відсотків справ передано до суду. Чи справедливими будуть вироки?
На жаль, лише повномасштабне вторгнення змусило владців розворушити гадючі кубла. Хоча зрадники України до лютого 2024-ого спокійнісінько, недоторканно сиділи під куполом ВР: нардепи Медведчук, Рабінович, Кузьмін, Ківа, Мураєв, Шуфрич, інше “отродье”. Весь народ знав імена колаборантів і корупціонерів і їх “справи”, тільки у влади ні рук не вистачало, ні честі, ні відповідних законів. А може, дехто з діючих нині нардепів, президентських структур закону про колаборанство боявся і досі боїться підписати й собі вирок, коли прийде час і недоторканні стануть доторканними? Далі закон про кримінальну відповідальність за колабораціонізм набрав чинності лише 15.03.2022, хоча російсько-українська війна у нас триває з 2014-го. Але хоча б уже є закон. Втім чимало правників та експертів вважають його недосконалим. Лише 6 червня 2024 року ВРУ прийняла законпроєкт, з правкою президента, за яким в Україні звільнятимуть з роботи за прояви колабораціонізму, у тому числі за словесне виправдання агресії росії. Законопроєктом пропонується у зв’язку з випадками колабораціонізму, зокрема на підприємствах критичної інфраструктури, надати роботодавцю право розірвати трудовий договір. Але поки що остаточний текст не оприлюднений.
Як важко ми йдемо до українізації — реальної, дієвої, некамуфляжної… На жаль, цей шлях ще дуже довгий. Оте “отродьє” ще плодитиметься і випускатиме пагони й пазурі у владних структурах та суспільстві. Бо як пояснити інший феномен: досі значна частина українців ностальгує за срср, байдуже, що в часи московської влади українську націю знищували, виснажували генетичну пам’ять, в якій голодомори, репресії, зросійщення. Це тільки в колишніх республіках срср “нормальними” і зрозумілими є фрази “рускоговорящій” українець, казах, білорус… Це наче б англомовний німець чи чеськомовний поляк… Хоча в наших реаліях є абсолютно логічне і правдиве визначення: зросійщений. Зросійщеному не болить поневіряння власного роду, не пече образа за згвалтовані мордером десятки поколінь, починаючи від запорозьких козаків, яких москалі садовили на палі та катували. Але це не болить “отродью”.
Тетяна Слободянюк
