Сьогодні — Міжнародний день чаю
На сніданок переважна більшість людей зазвичай п’є каву. Влітку, в період нестерпної спеки, спрагу, як правило, втамовують охолодженою мінеральною водою, квасом, компотом, соком чи лимонадом. Але традиційним напоєм у всі часи можна назвати чай, тим більше, що він підходить до будь-якої ситуації, часу доби, а також існує у безлічі форм і видів. Заслуги цього тонізуючого напою люди оцінили дуже високо, інакше не встановили б у честь нього свято. Так, у світі сьогодні, 21 травня, неофіційно відзначають Міжнародний день чаю.
Напій родом з Китаю, південно-східної частині, а також прилеглих в’єтнамських зон. Титул першовідкривача чаю згідно з стародавніми китайськими легендами по праву заслужив знаменитий в місцевій історії імператор Шень Нун. У літописі правлінь Китаєм він більш відомий як Божественний Землероб. Жив імператор у III тисячолітті до н.е., а тонізуючий напій отримав випадково. Якось під час однієї зі своїх прогулянок Шень Нун, втомлений від літньої спеки, зробив привал під деревцем з ароматним листям. Звідки не візьмись з’явився вітерець, зірвав листок, і той опинився прямо в чаші з прозорою зігрітою сонцем водою. Імператор зацікавився і спробував отриманий напій і прийшов в захват від незвичайного запаху, незрівнянного смаку і свіжого відтінку. Так чай нібито побачив світ.
Інша легенда свідчить, що підбадьорливий напій з’явився набагато раніше, ще в період створення світу. Втім, у кожного народу є на цей рахунок своя власна версія, і хто з них правий — сказати складно. Однак краще звернути увагу на думку вчених-істориків, які стверджують, ніби люди знали про існування чаю як рослини в період з 220 по 280 рр. Через століття його стали вирощувати, тобто представника флори з ніжним зеленим листям ввели в культуру. У середньому вік чаю налічує не менше 6-7 тисячоліть.
Цікаве походження назви тонізуючого напою. Слово «чай» є буквальним перекладом північнокитайського терміну «cha». На мовах народів Західної Європи воно звучить як «tea». Чим викликане запозичення різних термінів, зрозуміти важко, та й не настільки важливо. У будь-якому випадку ми можемо насолодитися чаєм сьогодні завдяки старанням саме Китайської імперії. До речі, тут же виникло таке поняття як «чайна церемонія».
Цікавий той факт, що люди тривалий час вважали, ніби чай росте лише у формі куща. Чайні дерева були виявлені тільки в позаминулому столітті. Їх знайшли в Бірмі, Лаосі та Індії (провінція Ассам). Звідси два різних базових сорти: «чай китайський» і «чай ассамський».
Існує безліч класифікацій популярного у всьому світі напою. Можна розглядати різноманітність чаю з точки зору країни-виробника, якості, форми. Але цікавіше познайомитися ближче з видами напою, що відрізняються один від одного ступенем ферментації листя, тобто прожарювання і подальшого окислення киснем повітря.
Традиційний чорний чай проходить процес ферментації «від» і «до». Це, наприклад, такі сорти, як Український, Кімун, цейлонський Orange Pecoe. Окислення листя відбувається в середньому протягом місяця.
Абсолютно не піддається ферментації улюблений сьогодні багатьма зелений чай. З чайним листям в цьому випадку роблять в’ялення, прожарювання, скручування, сушіння, нагрівання.
Червоний чай — той же зелений, тільки підданий процесу окислення. А якщо його сильно окислити, вийде зовсім інший вигляд — синій чай. За смаковими якостями і запаху синій чай схожий на звичайний чорний.
Таке диво як білий чай готують, впливаючи на листя спеціальним режимом сушіння і запускаючи процес ферментації. Назви сортів білого чаю дуже поетичні: білий піон, срібні голки. Цей напій дуже корисний для організму. Він позбавляє від хвороб серця, розсмоктує злоякісні новоутворення, підвищує імунітет. Білі сорти відрізняються тонким ароматом, благородним кольором і ніжним смаком. Але і коштують дорожче.
Чай пуер, чай з бергамотом, трав’яні, ароматизовані чаї — їх так багато, що очі розбігаються в момент необхідності зробити вибір. Пробуйте різні чаї, впевнені, методом проб і помилок ви точно знайдете свій, що приноситиме задоволення і користь. Зі святом вас і приємного чаювання!