“У кожній третій родині є військовий, і ми всі об’єдналися, щоб допомагати”

Війна стала особистим материнським горем для Світлани з села Богданівці, що входить до Хмельницької міської територіальної громади. Жінка вже понад 14 місяців чекає звістки про свого сина-захисника, який офіційно вважається зниклим безвісти. Та материнський біль зробив її сильною: вона зорганізувала односельців на волонтерську допомогу українським військовим у співпраці з ГО “Захист — об’єднання волонтерів”.

“Я просто запропонувала односельцям об’єднатися і допомагати нашим захисникам, адже в нас у кожній третій родині є військовий. На жаль, ми вже втратили двох героїв, а мій син вважається безвісти зниклим. Мене надихнула думка, що можемо врятувати чиєсь життя”, — розповіла пан Світлана. Розпочали зі збору коштів на придбання двох дронів від односельців та їхніх родичів у Хмельницькому. А згодом до сільських волонтерів приєднались їхні діти з-за кордону, а також колеги пані Світлани з ХКП “Водоканал” та Богдановецької станції. “Ми збираємо кошти, купуємо необхідне, а волонтери з ГО “Захист” доставляють це прямо в епіцентр бойових дій. Нещодавно ми відправили велику партію допомоги на Курський напрямок, яка включала обігрівачі, інверторний генератор та дрон”, — розповіла жінка.

Спільними зусиллями відправили у бойові підрозділи за минулий рік сім дронів та інші придбання на запити бійців. “Найдовше я збирала тиждень, а так було, що й за три дні. Люди зараз розуміють, що таке війна. Ми передали вісім обігрівачів, дизельний та інверторний генератори. Також зібрали кошти на тактичний шолом для нашого односельця, на лікування поранених бійців у госпіталях, на прилад для виявлення дронів, каталітичні грілки, серветки, сухі душі та інші необхідні речі”, — каже волонтерка. Також готують смаколики військовим на свята, зокрема на Різдво, Великдень… “Не було такого місяця, аби щось не передавали на фронт”, — додала пані Світлана. 

Також волонтери підтримують сім’ї, чиї рідні зникли безвісти. Восени минулого року пані Світлана з подругами брала участь у щотижневій суботній акції разом із родичами військовополонених і зниклих безвісти, а також на підтримку військових із бригади “Червона Калина”, які зникли безвісти, перебувають у російському полоні. “До нас приєднуються не лише місцеві жителі, а й родичі військовослужбовців з інших бригад, а також люди з Волочиська, Красилова та інших міст і сіл, які приїжджають до Хмельницького. Кожної суботи ми збираємося, щоб вшанувати пам’ять загиблих та закликати всіх небайдужих приєднуватись до наших вимог. Наша акція включає хвилину мовчання та виконання Державного гімну України”. А ще об’єднуючим гімном для них стала пісня “Ой у лузі червона калина”.

Тетяна Руса