Як розвиватиметься громада — визначали хмельничани
Завершилося соціологічне опитування мешканців Хмельницької міської територіальної громади, в якому міг взяти участь кожен охочий, перейшовши за відповідним е-посиланням на сайті міської ради. Це ще один спосіб комунікації з владою і можливість долучитися до корисної ініціативи, аби зробити комфортним проживання у нашому спільному домі — Хмельницькій громаді.
Метою дослідження було визначити основні тенденції та проблеми соціально-економічного розвитку нашого міста й навколишніх сіл, що входять до складу нашої громади. А результати опитування будуть використані при розробці проєкту Стратегії розвитку Хмельницької міської територіальної громади на період до 2035 року. Дослідження проводилось анонімно. В опитуванні взяли участь 565 осіб.
Як же оцінили респонденти якість життя в нашій громаді і що потребує покращення? Давайте проаналізуємо результати дослідження.
Отож якість життя в Хмельницькій громаді в середньому опитані оцінили на 3.48 бала з 5, що відповідає помірно позитивному рівню (між “задовільно” і “добре”). Оцінки окремих сфер життєдіяльності також перебувають у діапазоні 3.4-3.7. Найвищий середній бал отримала якість освітніх послуг — 3.73; близькі до неї оцінки культури і дозвілля (3.59) та комунальних послуг (3.61). Медичні послуги оцінили дещо нижче — 3.44 в середньому, а соціальний захист найнижче — 3.39. Це свідчить, що медична й особливо соціальна сфера сприймаються проблемними для громади (багато оцінок “посередньо” і “незадовільно”).
Позитивні зрушення опитані побачили у прибиранні і чистоті міського простору: позитивно відзначили 217 респондентів, медицина — 180 (покращення в системі сімейної медицини, роботи поліклінік тощо), благоустрій територій (озеленення, парки, громадські місця) – 169, дитячі садочки та школи — 168, електронні послуги — 159. Також понад 25% респондентів помітили позитивні зміни в культурному житті міста, міжнародній співпраці (побратимство міст, гранти), міському транспорті та безпеці.
Менш часто як позитив згадувалися спорт (17%), соціальні послуги (~15%) та стан доріг (~14%). Цікаво, що хоча якість доріг багато хто вважає проблемою, все ж 77 респондентів (13.6%) відзначили і позитивні зміни у дорожньому господарстві, ймовірно, за рахунок ремонту окремих ділянок чи нових доріг. Водночас 12 осіб (≈2%) прямо вказали, що не бачать жодних позитивних зрушень у громаді («Немає таких», «Не бачу змін на позитивне» тощо).
На думку респондентів, найбільш проблемним питанням у громаді є якість доріг: 368 респондентів (65%) вказали, що стан доріг у громаді вимагає негайного поліпшення. 257 анкетувальників або 45% прагнуть поліпшити медичну сферу, 235 (42%) — доступність інфраструктури для маломобільних, 218 осіб (39%) — благоустрій та комфорт міського середовища, 203 (36%) громадський транспорт і сполучення із селами. Отже, першочерговими проблемами мешканці вбачають інфраструктурні і житлово-комунальні питання: дороги, транспорт, благоустрій, медицина. Соціокультурні аспекти (культура, спорт) теж важливі, але другорядні відносно базових інфраструктурних негараздів.
Чи пов’язуєте Ви своє майбутнє з громадою? — на це запитання ствердно відповіли 94.3% опитаних, заперечно лише 5.7%. Це дуже високий показник лояльності мешканців. Таким чином, загальний індекс задоволеності громадою можна вважати досить високим.
