Півтора року — час у дитсадок
Майже 90 малюків до трьох років відвідують ясельні групи у шести хмельницьких дитсадках. Дві групи відкрили уже під час повномасштабного вторгнення, адже у місті побільшало матусь з малюками після приїзду вимушених переселенців, та й багатьом молодим хмельничанкам доводиться з різних причин раніше виходити з декретної відпустки. Як живеться наймолодшим вихованцям за стінами рідного дому, поки їх матусі працюють?
Вони зворушливі кумедні: хтось ще не розлучається з пустушкою, хтось вимовляє лише кілька слів, хтось допитливий непосида, комусь не хочеться орудувати ложкою самотужки… Але всі вони разом вчаться пізнавати світ у колективі таких же малят. Наймолодшим — півтора рочку, найстаршим — трохи більше двох. Це вихованці Хмельницького ЗДО № 35 “Чебурашка”, який підпорядковується департаменту освіти і науки міської ради, де з вересня цього року почали приймати в групу раннього віку півторарічних малюків.
За три місяці вони вже адаптувалися і навіть навчаються за програмою “Маляточко”. Одне з таких занять — ліплення колобка за мотивами однойменної казки, яку потім, старшими, прочитають виховательки малюкам. А нині у них заняття з розвитку дрібної моторики ручок. Заняття відповідно до віку триває лише 10 хвилин. А потім перепочинок. Для рухливих ігор у групі є сухий басейн, пластикові гірки та гойдалки і багато різноманітних розвиваючих іграшок.
Групу для найменшеньких відкрили, зважаючи на велику кількість запитів від батьків. Більшість малюків — з багатодітних сімей та родин переселенців. “По мікрорайону Гречани за запитами батьків ми вирішили разом з департаментом освіти відкрити таку групу, — розповіла директорка Хмельницького ЗДО №35 Лариса Герасимчук. — Була створена електронна черга, і з неї було видно, що охочих багато. У групі загалом 15 діток, щоденне відвідування – в межах восьми-десяти, в середньому за місяць — 73 відсотки. У вересні тривала адаптація малюків: вони перебували у групах не більше години, у жовтні вже довше, а ось у листопаді відвідуваність склала приблизно 90 відсотків”.
Понад 20 років працює вихователька Тетяна Панасюк, але з такою малечею вперше. Каже, і вихователі, і діти порозумілися досить швидко. “Вони мають з самого початку навчитись і ложку тримати, і за столом сидіти, вчитися самостійно їсти, ходити в туалет, ручки мити, рушничком користуватись, взуватись, тобто вчитись себе обслуговувати”, — перераховує Тетяна Володимирівна ази корисних навичок.
Загалом у “Чебурашці” 320 вихованців, група наймолодших розміщена для зручності поруч з укриттям, у яке провели опалення, спорудили туалет та ергономічну підлогу. В разі тривоги малюки перебувають і навчаються тут. Саме навчаються, бо для раннього віку до трьох років у Міносвіти розробили освітню програму “Маляточко”, яка є доступною для сприйняття малюками після півтора року. “Ця програма розроблена на всі види діяльності: це і соціум, і математика, і логіка, тобто абсолютно все, що потрібно для розвитку дитини такого віку, — розповіла вихователька-методистка Катерина Денисова-Горобець. — Варіюємо час заняття: 10 хвилин дітки висиджують, абсолютно всі по напрямах діяльності, і потім розважаються. В ігровій формі тут проходять і музичні заняття”.
Наразі півторарічні групи працюють майже в усіх мікрорайонах: у Гречанах, Раковому, Озерній, Виставці та в середмісті. Цьогоріч додатково до раніше існуючих чотирьох відкрили такі групи у ДЗО №№33 і 35. Працюють групи з 7.00 до 19.00. “Наша громада йде назустріч працюючим мамам, які раніше виходять з декретної відпустки , — зазначила в.о. директора департаменту освіти й науки міської ради Ольга Кшановська. — На базі шести закладів дошкільної освіти нині маємо шість груп півторарічних. Списковий склад цих груп не перевищує 15 осіб. Ми розуміємо, що є малята, які ще не вміють себе самостійно обходити. Тому передбачили додаткову штатну одиницю — помічника вихователя, щоб можна було повноцінно забезпечити діяльність групи”.
У наступному навчальному році в разі потреби кількість груп для півторарічних можуть збільшити. Загалом цьогоріч дитячі садочки громади прийняли майже 11,5 тисячі маленьких хмельничан.
Тетяна Руса