Наділений особливим даром

Напевно, вам доводилося чути вислів: “людина-оркестр”, коли мова йшла про досить обдаровану особистість, яка вправно володіє грою на багатьох музичних інструментах. Проте такого визнання заслуговують не лише митці галузі культури. Бо й медиків, які наділені особливим даром та надають різноманітну допомогу, характеризують як “лікар-оркестр”. Принаймні такі відгуки я чула й про фізіотерапевта, реабілітолога з Хмельницького Юрія Кияна.

У своїй лікарській практиці він вдало поєднує для відновлення опорно-рухового апарату пацієнтів не лише масажі, ударно-хвильову терапію, суху витяжку в центрі Євмінова, а й завдяки своєму природному дару — енергетичний масаж, юмейхо-терапію, гіпноз. Він каже, що, звернувшись до медиків, пацієнт має отримати комплексну лікарську допомогу, а головне — ефективну.

— Сьогодні дуже потребують належної реабілітації захисники, які проходять із війни. Переважно стикаємося зі складними випадками і тому допомога потрібна високопрофесійна, подекуди значно ширша, ніж передбачає сам пацієнт.
Приміром, окрім проблем зі спиною, воїн скаржиться, що не може позбутися нічних кошмарів і я, застосовуючи гіпнотичне лікування, можу вивести його з цього тривожного стану. Індивідуальний підхід до пацієнта завжди йому на користь.

— А розкажіть, Юрію Петровичу, детальніше про “безконтактний масаж”. У чому його суть?
— Безконтактний — отже, біоенергетичний. Руками я відчуваю, в якому місці, в якому органі в пацієнта сталися зміни. Енергетично й впливаю на те, щоб змусити організм боротися з недугою.
Використовую й діагностичну рамку. В руках звичайної людини — це просто річ. А в руках того, хто має високі біоенергетичні властивості, це надійний помічник, щоб зрозуміти, де саме організм людини дає збій.
За найменших сумнівів завжди намагаюся проконсультуватися з тим чи іншим спеціалістом, рекомендую пройти ще й комп’ютерну діагностику МРТ чи УЗД. Може статися, і лікар не завжди одразу зорієнтується, в чому саме причина поганого самопочуття пацієнта. Тоді пропонує спробувати мою енергетичну діагностику.

— Ви — інженер за першою освітою. Проте унікальний дар допоміг займатися цією практикою. Як виявили його в себе?
— Ще зі шкільних років мій брат Володимир (світла пам’ять йому) демонстрував, що вміє гіпнотизувати. Потім і я зрозумів, що це вдається й мені. Став багато читати, цікавитися, особливо цією тематикою. Пізніше мої можливості вивчали у Харківському науково-дослідному інституті неврології та психіатрії імені Протопопова. Направлення отримав з наукового відділу Міністерства охорони здоров’я УРСР. До речі, саме там я познайомився з відомою усім Джуною. Їй, як і мені, науково визначали енергетичний стан. Вивчали наші здібності енергетично впливати на пацієнтів, нашу змогу лікувати.

— Мабуть, саме таких людей і почали називати екстрасенсами. Яке ваше особисте ставлення до екстрасенсів?
— Нам довелося пережити різні періоди, коли екстрасенсів то підносили на пік популярності, то розвінчували їх, бо занадто багато розвелося шахраїв. Були, як відомо, сеанси гіпнозу по телебаченню, а тепер ось фільми знімають. До речі, якщо хочете знати мою думку щодо цих фільмів, то це дуже добра режисура, яка тримає увагу глядача. Так ось, люди з винятковими енергетичними даними, безумовно, були і є. Так само, як і ті, хто відмінно грає їхню роль. Якщо екстрасенс розглядає свого пацієнта як спосіб заробити непогані гроші, то моє ставлення до таких людей негативне. А якщо прагне насправді допомогти, шукає для цього різні можливості, то таких і підтримую, і вітаю. Саме ж слово “екстрасенс” мені не подобається.

— А що скажете про мольфарів?
— Треба розуміти, що мольфар — це людина, котра, як правило, поєднує в собі біоенергетичну силу, гіпноз, знається добре на фітотерапії, гомеопатії, народній медицині. Використовує, скажімо, вогонь, воду для зняття поганої енергетики з людини. Вода, до речі, символ вічності. Через “пам’ять”, закладену в воді, можна також допомагати. Проте все це дуже тонкі грані, не кожному, зрозуміло, вдається їх збагнути та відкрити їхню користь.
Я щасливий, що особисто був знайомий з покійним вже мольфаром Іваном Нечаєм, котрий був дуже глибокою, мудрою, порядною людиною та уособлював всі ці знання.
У розвитку мого гіпнотичного таланту я багато в чому зобов’язаний нашому земляку Анатолію Кашпіровському, з яким пов’язували роки дружби. Бо саме завдяки гіпнозу я допомагав хворим на епілепсію, заїкання, енурез, інші недуги психогенного ґенезу.
По-справжньому були вражені цим моїм даром угорці, коли довелося впродовж трьох років працювати в Будапешті, Кечкеметі, Бюкфюрді. Тоді навіть центральне телебачення країни запрошувало мене для участі в програмах. Про Юрія Кияна з України писали й тамтешні видання. У моїй бібліотеці три угорські книги, одна з яких перекладена німецькою мовою, де розповідається про мій дар.

— Знаю, що ви і за кордоном, і у нас, в Хмельницькому в числі перших почали практикувати мануальну корекцію.
— Так. Людський хребет — надзвичайно чутлива ділянка організму, порушення в якій можуть спричиняти появу складних хвороб. І коли як панацею від усіх бід різні фірми почали пропонувати масажні ліжка, килимки, інше з однією лише метою — “прив’язати” людей і нав’язати їм товар без медичних показань, без відповідальності за негативні наслідки, то такі підходи вважаю неприйнятними. І радив би людям дуже добре обмірковувати, добре все зважити, перш ніж довіряти своє здоров’я невідомо кому. Довіряйте професійним реабілітологам, масажистам, фізіотерапевтам, які мають відповідну кваліфікацію, багатий досвід.

— Бачу, у вас в кабінеті свідоцтво про проходження курсів юмейхо-терапії…
— Так, мені пощастило навчатися у ректора міжнародного Токійського університету превентивної медицини Масаюкі Сайоджі. В Україні, до речі, лише два іменних дипломи, на яких підпис Масаюкі Сайоджі з його особистою печаткою. Один з них у мене.
В юмейхо-терапію, якщо коротко, входять 100 вправ, 60 з яких це м’якотканинна техніка, тобто сегментарний масаж (меридіани, зони, точки), 40 вправ — мануальна корекція. Складав йому іспити особисто. А пізніше, коли підготував вже своїх двох учнів, він також їх екзаменував. Хоч насправді у мене було відчуття, що саме я складаю іспит на свою майстерність.
Незабутніми стали й мої зустрічі з відомим Миколою Андрійовичем Касьяном, у якого була своя методика лікування хребта. Але я, спостерігаючи за його роботою, вкотре переконався, що ця методика піддається лише йому. Бо це — найвищий професіоналізм.
Якщо комусь видається збоку, що й моя робота проста — провів рукою, доторкнувся і є результат — це для мене гордість, адже таке враження з’являється, лише коли володієш майстерністю дуже високого рівня. Я завжди цінував професіоналів і впродовж усіх цих років не перестаю працювати над своїм вдосконаленням.
С.Василів