Воєнний вересень хмельницьких школярів: пріоритет — безпека

Майже тисяча цілком знищених, тисячі поруйнованих шкіл, сотні тисяч українських школяриків, розкидані долею по усій Європі. Тисячі дітей в окупаційній неволі і понад триста тисяч силою репатрійованих у ворожу росію, недитячий досвід життя в підвалах та сховищах, трагічний досвід війни — з цим наша освіта увійшла в перше вересня, найважче за всі роки незалежності.

Як підготувалась до нового навчального року освітня галузь Хмельницької громади? Як пройшли два тижні нового навчального року? Чи надійні і готові укриття?

“Ми розпочали підготовку до нового навчального року одними з перших в Україні, коли ще навіть не було нормативної бази, коли з третього квітня відкривали кілька чергових садочків. І вже тоді усвідомлювали, що саме укриття в закладах стануть пріоритетною умовою для очного навчання з першого вересня, — розповіла в.о. директора департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради Ольга Кшановська.

— В нашій громаді функціонує 121 заклад освіти, і, за показниками комісії, яка перевіряла укриття, понад 80 відсотків були готові до роботи з першого вересня. А власне освітній процес розпочався у змішаному, дистанційному та двозмінному форматах”.

Чому не в усіх школах є приміщення для укриття? “Причини різні, — пояснює посадовиця. — В одних вони не були початково запроєктовані, в інших конструкціях виявлені природні перешкоди, як-от, підземні, ґрунтові води, і тут потрібні ретельні додаткові обстеження. І тому в міській раді розглядають варіанти будівництва надалі повноцінних укриттів і модульних. На сьогодні в місті п’ять шкіл обрали дистанційний формат навчання, бо відсутні укриття, у селах — сім. Але не всі наявні сховища здатні вміщувати всіх учнів і працівників одномоментно. Згідно із санітарними нормами, потрібно орієнтуватись на кількість місць в укритті, виходячи з розрахунку 0,6 м кв. на одну особу. І якщо в школі навчається тисяча учнів, а укриття розраховане на 500, ми рекомендували закладам або змішане навчання, або двозмінність. У змішаному — очна і дистанційна форми. Але це визначає адміністрація. Також обов’язково враховуються побажання батьків. І навіть якщо в класі частина учнів обирає очну, а інша — дистанційну, так і відбувається реально. Але варто приймати мудрі рішення, щоб забезпечити всіх дітей однаково освітнім процесом”.

Навчання, без перебільшення, розпочалося дуже складно, нові зміни ще не апробовані, та й “старі” прогалини даються взнаки. Знову не вистачає підручників, і багато дітей їх недоотримали. Щоб придбати у книжковому магазині, доводиться викласти з батьківського гаманця дві-три сотні гривень за один підручник. Дефіцит — підручники для 5-6 класів, які навчаються вже у форматі Нової української школи. Чому немає НУШівських підручників? Причина, як пояснила посадовиця, у тім, що через війну державні видавництва не впорались з освітнім замовлення на друк. Знову єдиний вихід — електронні підручники. А цього навчального року кількість учнів зросла. Як пояснили в освітньому відомстві, за рахунок переселенців. Навчальний рік у червні закінчували майже 39 тисяч учнів. На перше вересня, за підрахунками кінця серпня, є 39 949 учнів, але нині ще не всі повернулись з-за кордону, з інших міст. Також кількість внутрішньо переміщених сімей з дітьми постійно змінюється, зараз це 1350 дітей. І тут є свої нюанси: діти переселенці, хоч зареєстровані в нашій громаді, але багато продовжують, за можливості, навчатись онлайн у своїх рідних школах.

Стосовно першокласників, освітяни очікували їх в межах 3900, традиційно орієнтуючись на випускників ДНЗ. Плюс внутрішньо переміщені особи. Але ситуація склалась так, що цього року значна кількість батьків вирішили поки що не віддавати дітей у перший клас, це дозволяє законодавство.

Окрім змішаного навчання та двозмінки, нині батьки в соцмережах активно дискутують з приводу навчання у суботу. Як коментують цей факт в освітньому департаменті?

“Ми рекомендували такий тимчасовий варіант, як навчання в суботу, — відповіла пані Ольга. — Чому? По-перше, ми не знаємо, який нас очікує опалювальний період. Можуть бути проблеми із світлом, з теплом, а ми не маємо втратити освітній час, тому рекомендуємо використовувати для навчання й суботній час. Але такі рішення, згідно із законодавством, адміністрація кожного закладу приймає самостійно. Проте якщо не будуть дотримані відповідні температурні норми, у школах буде холодно, ми не зможемо забезпечити повноцінний процес. Тому рекомендуємо виклад навчального матеріалу наперед, якщо доведеться знову переходити на дистанційний формат. Все покаже час, ми повинні бути мобільними і реагувати на різні виклики”.

Чи торкнуться ці виклики соціальної складової, насамперед, вартості шкільних обідів, харчування в дитсадках? За словами посадовиці, цього року довелося підняти вартість харчування через інфляцію, порушення логістики через воєнні дії, але за підтримки міської ради освіті вдається стримувати реальну вартість харчування. Сніданки в початковій залишились безкоштовними, також збережено пільгову категорію для 5-11 класів, це безкоштовні обіди. Частково звільнені від плати за обіди діти з малозабезпечених сімей та багатодітні.

Минулий навчальний рік чимало педагогів завершували онлайн, не перебуваючи на території громади. Яка зараз ситуація, чи всі учителі повернулись у школи, чи є вакансії? Як пояснили в департаменті, частина педагогів повернулася в свої школи, деякі звільнилися. Тому були вакансії на кінець серпня. Були резюме і від наших вчителів, і внутрішньо переміщених, кілька з них працевлаштовані за фахом у Хмельницькому. Проблема: не вистачає учителів з предмету “Захист України”, тому що чоловіки педагоги мобілізовані.

Воєнне вторгнення росії нанесло великі збитки всій системі освіти. Чи загальмується процес реформи освіти, подальше впровадження Нової української школи, до якої галузь вже йде кілька років? “Незважаючи на воєнні обставини, ми продовжуємо впроваджувати формат НУШ, в якому вже понад п’ять років працює вся початкова школа, — каже Ольга Кшановська. — Минулого року це вже були всі п’ятикласники, зараз — шостий клас. Це пілотні НУШівські класи першої і другої гімназій, і цей досвід ми продовжуємо поширювати для всіх закладів. Навіть в умовах війни ми проводили дистанційні тренінги у міському Центрі професійного розвитку педагогічних працівників, який ми створили торік. Ми маємо рухатись вперед, не маємо права “списувати” на війну. Школа пристосовується до умов війни, змінює програми, але рухається вперед. До слова, зараз внесено чимало змін у навчальні програми. Набули нових форматів програми з предметів “Основи здоров’я”, з історії, географії, зарубіжної літератури. З’явився новий предмет “Захист України”. Учителів до цього потрібно було готувати, і наші фахівці з Центру професійного розвитку першими опрацювали нові матеріали і далі передавали досвід під час Літньої школи для педагогів”.

Дистанційні форми навчання часом “стимулюють” педагогів неконтрольовано перевантажувати завданнями учнів, які змушені цілоденно просиджувати за моніторами, втрачаючи при цього найголовніше — здоров’я. І це непоодинокі випадки, які стали “мінусом” ще “ковідної” карантинної дистанційки. Навіть з’явився термін “професійний егоїзм”. Чи будуть адміністрації шкіл, департамент з такими явищами боротися? “Ми ще торік внесли зміни до санітарного регламенту, де чітко прописана тривалість уроків під час дистанційного навчання, кількість заданого матеріалу. Також ніхто не відміняв синхронного (коли всі працюють одночасно) і асинхронного навчання, коли учень може ознайомитися з уроком у запису в зручний час. На цьому ми акцентували увагу і під час Літньої школи, і на нарадах керівників закладів. Навантаження на уроці має бути поступальним, так само й обсяг домашніх завдань. На подібне обов’язково мають реагувати адміністрації закладів, батьківська громада. Ми також постійно моніторимо це питання”, — проінформувала посадовиця.

У підсумку ж, у перший тиждень навчання сирени в повітрі лунали лише раз. І батьки, які з тривогою очікували початку офлайн занять, зітхнули начеб спокійно. До слова, батьки не лише допомагали облаштовувати сховища, а й перевіряли, наскільки вони надійні. В усіх закладах напередодні першого вересня проводили навчальні “тривоги”, щоб виробити практичні навички руху до сховища, до таких навчань долучались працівники ДСНС. Коли освітяни проводили влітку опитування серед батьків, більшість була за дистанційний формат. Коли ж в останній тиждень серпня, у перші дні вересня батьки приходили і оглядали приміщення, сховища, думка почала змінюватись. Однак, аби наші діти почувались у школі і в сховищах комфортніше, їх будуть облаштовувати й надалі.

До речі, нині освітяни вивчають комерційні пропозиції та характеристики модульних укриттів. Модульний каркас на 100 осіб обійдеться приблизно в півтора мільйона гривень. Втім, до нього ще потрібно підвести й комунікації.

“Де це буде можливо, ми будемо розглядати варіант або будівництва повноцінного укриття, або використання модульних, які ховаються під землю, куди підводиться ряд комунікацій. Вони вміщують від 50 до 250 осіб. Відповідно об’єм сховищ, їхня площа переходить у вартість. Ми зараз моніторимо різні пропозиції, вивчаємо досвід. Розпочнемо, можливо, ще в цьому календарному році, або коли перейдемо у новий бюджетний рік”, — повідомила Ольга Кшановська.