Дев’ять місяців, щоб… розірвати російську пуповину?

Вони таки проголосували… 20 серпня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у Росії. А 24 серпня, у День Незалежності, президент підписав проголосований у парламенті закон. І нарешті країна має документ про заборону діяльності проросійської упц (мп). За нього проголосували 265 народних депутатів. Хто проти? Звісно, вся “перевзута” “Платформа за життя та мир” (колишня ОПЗЖ), у ній лише один депутат із 22 підтримав заборону рпц. Наче полуда впала з очей решти, яка ще півтора місяці тому в першому читанні президентського законопроєкту (головним чином, “Платформа” і переважна більшість “Слуг”) бойкотувала прийняття законопроєкту, спішно відправившись у липні на канікули. Після відпочинку майже всі “ухилянти” 20 серпня проголосували за законопроєкт і з почуттям виконаного обов’язку назвали це історичною подією.

Так, подія історична. Але так само історичною вона могла б бути ще в грудні 2023 року, коли у Верховну Раду надійшов цей же законопроєкт, але тоді пропрезидентська депутатська рать несподівано його проігнорувала. Вийшло, що начебто ліва рука не відала, що робить права? Чи так було домовлено? Бо ж “слуги” — вірні солдати господаря! Чого тягнули? Чекали, щоб московський патріархат встиг перелицюватись, “прихватизувати” статки, проголосити себе незалежною церквою і так продовжувати існувати? Хоча народ України ще з перших днів повномасштабного вторгнення почав видворяти з церков московських попів та громадами переходити до ПЦУ, обурений тим, що рашисти трощать в Україні храми й московського патріархату, яких більшість у східних та центральних регіонах. Тобто москалям, по суті, байдуже, чия церква важливо, що вона на українській землі. Але навіть це, а не лише горе та поневіряння рідного народу, не змусило упц (мп) “відірвати” пуповину від лона російської ефесбешної церкви. На що й звернули увагу незалежні експерти, за інформацію видання “Цензор. НЕТ”. Цитуємо: “Предстоятель упц митрополит Онуфрій і далі є членом священного синоду рпц, всі єпископи упц є й далі членами архієрейського собору рпц, чимало священників упц і далі поминають ім’я патріарха рпц кирила в своїх літургіях. Ситуацію загострює й поведінка самого патріарха рпц кирила під час війни росії проти України, яку він підтримує і називає “священною”, тобто такою, участь в якій змиває всі гріхи для російських солдатів, які воюють проти України”.

Згідно з опитуваннями 63 відсотки українців виступають за заборону упц (мп), а понад 80 відсотків не довіряють цій церкві і вважають, що держава має діяти активніше в релігійній сфері. Від початку повномасштабної війни 685 церков перейшли до ПЦУ і нині в її підпорядкуванні 7100 релігійних громад. До речі, 158 перейшли в Хмельницькій області, вона на другому місці після Київської, де 164. У той же час на території країни діють 8097 церков московського патріархату. А це, даруйте, великі матеріальні блага. А ще — кубло колаборантів. За інформацією СБУ, понад 100 священників упц (мп) є фігурантами кримінальних справ (з них 14 — митрополити), проти 50 з них висунуто підозру, понад 20 вже не на свободі. Ось і свіжа новина: вже у серпні СБУ викрила священника упц (мп), який очікував приходу російських окупантів на Вінниччину. Протоїрей відкрито вихваляв російського президента путіна на зустрічі з вірянами.

Чи є підстави після всього вірити, що упц (мп) “відповзе” від москви? Як буде діяти закон? Чи варто сподіватись, що його ухвалення підштовхне або процес переходу парафій упц (мп) до ПЦУ, або й прискорить процес об’єднання двох церков? Згідно з законом тепер упц (мп) матиме 9 місяців, щоб повністю розірвати зв’язки з москвою. І хоча на соборі у Феофанії в травні 2022 року упц (мп) заявила про незалежність від рпц, але остаточно зв’язки з москвою розірвані, як бачимо, не були. Що “народить” через 9 місяців проросійська церква? Яке таїнство її нового з’явлення? Схоже, його озвучив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній ефірі телемарафону. Він стверджує, що закон, за який нині проголосували депутати, — більше не про саму церкву, а про її майно. Ось так. Богу Богове, кесарю кесареве, тобто “бабло”, як грішно це не звучало б…

Тетяна Слободянюк