«Херсонщина – це Україна»: в Хмельницькому на благодійній виставці картин українських художників збирають гроші на допомогу ЗСУ
Кавуни-обереги, які увібрали херсонське сонце в свої лона,кавуни-титани, кавуни-месники, що літають у повітрі, наче дрони-камікадзе, і розриваються над головами окупантів… Ці сюжети – лише незначна, хоча найвиразніша частина експозиції мистецького благодійного проєкту «Херсонщина – це Україна», презентованогов Хмельницькому художньому музеї.
Нашемісто стало восьмим в Україні, де усі бажаючі можуть не лише оглянути херсонську експозицію, яка заряджає енергетикою, розповідає про сонячний древній край, який нині став воїном, героєм, а й придбати котрусь із понад ста картин, які є виставковими лотами. Зібрані кошти спрямовуються на допомогу ЗСУ та на допомогу херсонцям. Мистецтво України нині стало особливим фронтом, де йде боротьба за наші душі, нашу віру, наші емоції для Перемоги. Мистецтво стало по-справжньому українським, набуло нових сенсів,головний з яких – це гідність, свобода, любов, це потужна Україна, яка остаточно визволила свій козацький дух з-під нашарувань, тягаря постсовкових рефлексій і «какіхразніц».
Таким центром, який об’єднує небайдужих митців, громадських активістів, став і Хмельницький художній музей, і про це на відкритті виставки розповідала директорка Ольга Долінська: «З початку повномасштабного вторгнення рашистів в Україну це вже 24 виставковий проєкт, який ми відкриваємо в рамках нашої спеціальної реабілітаційної платформи «Артхаб», яка стартувала в музеї 8 березня 2022 року.Тобто, з перших днів широкомасштабної війними не зачинили двері для наших відвідувачів, розуміючи, наскільки потрібні культура, мистецтво в ці нелегкі часи. І кожна наша виставкова акція має благодійну складову: роботи виставляються, як лоти, і виручені кошти йдуть на підтримку ЗСУ, для сімей загиблих героїв, внутрішніх переселенців, для тих, хто залишається в окупації, аби сказати : «Ми з вами, тримайтеся.Перемога буде швидкою, тому що кожен на своєму фронті веде боротьбу».
Складова цього масштабного мистецького руху – всеукраїнський проєкт «Херсонщина – це Україна». Розпочався він в Умані, де відкрили херсонську арт-резиденцію, куди запросили 20 художників, які рефлексували на тему Херсонщини. Ініціатори ідеї – таврійці. Ця група художників створила 60 творів, об’єднаних тематикою війни, наразі у виставковому проєкті понад 120 робіт. Тут наче дві Херсонщини – довоєнна, наповнена сонцем і безмежжям південного літа, моря, степу. І нинішня – з рубцями і ранами війни.
«Коли ми були в окупації, то дивилися різні ролики, щоб підтримати себе. Коли з’явився перший ролик пісні про червону калину, мій колега його продивлявся цілий день. І тоді й наші херсонські діти, в окупації, почали цю пісню співати. І тоді ми зрозуміли, що людям потрібна емоційна, духовна підтримка, –розповіла херсончанка, організаторка проекту Вікторія Кулакова. – Паралельно ми займалися волонтерською діяльністю, опікувалися дітьми в онкодиспансерах, які в окупації були позбавлені лікування, фінансової підтримки. Ми протягом двох місяців вишукували зовнішні ресурси, у місцевих фермерів купували харчування і відвозити дітям. Але потім добрі люди переказали: ви надто активні, за вами скоро прийдуть. Тому краще виїжджайте. Ми покидали Херсон напередодні Великодня. Пам’ятаю, який був сонячний день тоді, але наші серця просто розривались. В перший день Великодня ми були вже в неокупованій Україні і разом почали думати, як всі емоції, які ми пережили в окупації, втілити в проєкти. Не буду вдаватися в деталі, скажу, головне: 24 серпня ми в Умані отримали мобільну арт-резиденцію. І це з тих моментів, коли проєкт веде тебе сам. Всі свої картини, що були створені вже за час війни, художники стовідсотково віддавали для благодійних аукціонів. Так наша виставка стала мандруючою по всій Україні. Перша– Умань, далі Кривий Ріг, Одеса,Львів, Івано-Франківськ, Київ, Тернопіль. І ось восьма – Хмельницький. В кожному місті знаходяться люди, котрі кажуть, що це сонячна експозиція, що вона дарує натхнення. Насправді, ми саме так і хотіли і зверталися з цим до художників: зробіть переможну експозицію. Покажіть Херсонщину, яку ми любимо, в яку віримо, не зображайте війну. Нам потрібна емоційна підтримка,смак до життя. Тому що ми ці картини потім хочемо продати. А болю в нас і так багато. І нехай люди купують часточку щастя, надії , частинку сонячної Херсонщини. В проєкті більше 120 робіт: вони у кожному містом продаються і додаються нові. Художники дуже різні, ми нікому не відмовляли, все на смак глядачів і покупців».
До проекту вже доєдналося багато громадських організацій, волонтерів, які допомагають його рухати, розширювати, дають площі для реклами, для виставок, допомагають з організацією продажів. В цій масштабній експозиції роботи різні, різні техніки і стилі, наче пазли величного художнього полотна, яке розповідає про нас, нинішніх українців, наш дух, нашу лють і нашу любов. І символ такої люті і такої любові – Херсонщина.
«Спротив Херсонщини російському окупанту почався не рік тому, давайте не забувати, що ця війна триває 9 років. І якраз у березні, коли був повністю окупований Крим, Херсонщина стала прикордонною територією, яка відділяла Україну від окупантів, – розповідає Антоніна Мельничук, кураторка хмельницької виставки. – Місця, які зображені на роботах, це Херсонщина. Тут є Аджигольський маяк — найвищий маяк України поблизу села Рибальче Голопристанського району, побудований в 1911 році за проєктом Володимира Шухова. У цей маяк рашисти випустили три ракети. Він знищений. Територія зараз окупована. На іншій роботі – Херсонський музей, понад 13 тисяч експонатів з якого вивезли фурами окупанти. Тобто, про кожну роботу є багато чого розказати, показати незламну Херсонщину, це дійсно знакова територія України, велична, щедра, священна. І промовистим в цьому плані є чотириптих «Святий кавун, свята пшениця, свята кукурудза, святий соняшник»…Але сьогодні свята земля Херсонщина всіяна мінами, бомбами, ракетами, і ми можемо наблизити нашу перемогу і повне звільнення Херсонщини, допомагаючи щодня коштами, купуючи мистецькі лоти. Всі гроші перераховуються на ЗСУ, а після Перемоги – на відбудову Нової Каховки, на реставрацію «Кам’яних вишиванок» – видатної пам’ятки Херсонщини. Тут є Генічеськ з його історією. Всі ми пам’ятаємо жіночку в Генічеську, яка пропонувала окупантам насипати в кишені насіння соняхів, щоб вони проросли з них у херсонській землі, Це вже меми, але це – прореальний спротив».
Незважаючи на всі обмеження, пов’язані з воєнним часом, художній музей залишається хабом, який об’єднує креативних людей, людей мистецтва, яке сьогодні стало широким культурним, ідеологічним фронтом. І коли для захисту країни, для допомоги ЗСУ об’єднуються митці і меценати, щоб трансформувати культурні надбання на допомогу армії,це, справді, культурний фронт, зазначив заступник голови обласної ради Володимир Гончарук.
На виставці було дуже багато херсонців, які прийшли підтримати акцію. «Ми нині розкидані по світу. Хтось прокидається в Лондоні, хтось у Кракові, США, а хтось в Україні – в Києві, Львові, Хмельницькому. Але всі ми прокидаємося з думкою про наше рідне місто, про те, як ми повернемося додому, – зізналась Олена Чепелюк, наукова працівниця Херсонського вишу, який переїхав у Хмельницький. – Ми телефонуємо тим, хто залишився, тим, хто зберігає атмосферу, енергетику нашого міста, молимося за те, щоб всі були цілі, щоб Херсон вцілів. І сьогодні наша, херсонська атмосфера, енергетика в цьому залі, і я радію, що зібралося багато земляків, які тимчасово живуть у вашому чудовому місті. Коли наш університет мав переїжджати, ми обрали Хмельницький і не помилилися. Наші міста, люди дуже схожі за енергетикою. Я спілкувалася з колегами, всі кажуть: таке враження, ніби ми дома, от лише клімат прохолодніший, трохи мерзнемо. Але нам душевно комфортно між щирими і позитивними хмельничанами. А головне – нас усіх об’єднала любов до України і бажання працювати на Перемогу».
Сьогодні Перемога – це не лише остаточна поразка ненависного «руского міра», сьогодні це питання майбутнього України. Кожний день, який рашисти залишаються на українській землі, це місяці майбутньої психологічної реабілітації переселенців і тих, хто досі залишається на окупованих територія. А ще це десятки та сотні культурних цінностей, які зруйнують окупанти, це тисячі домівок, в яких не зможуть жити люди. Тому організатори благодійного проєкту нагадують: триває щоденний збір коштів для допомоги ЗСУ (закупівля обладнання для 57-ої мотострілецької бригади ім. Костя Гордієнка) та для відновлення культурно-історичних пам’яток.
У хмельницькій арт-презентації взяли участь 20 художників, членів НСХУ, з Херсонщини та різних регіонів України. Виставлено 101 роботу. Зазначається також , що станом на 25 лютого вдалося зібрати майже 63 тисячі гривень. І збір триває. Наступний маршрут виставки –Дрогобич, далі – країни Європи.
Тетяна Слободянюк
