Рання діагностика збільшує шанси на одужання
4 лютого — Всесвітній день боротьби проти раку
Про таку грізну й підступну хворобу, як рак, про його раннє виявлення, про необхідність проведення регулярних профілактичних оглядів ведемо нині мову з директором КНП “Хмельницький обласний протипухлинний центр” Вʼячеславом МОРОЗОМ.
— Практично кожен з нас, ніде правди діти, боїться захворіти раком. А що таке, власне, рак, Вʼячеславе Анатолійовичу?
— Рак — це група хвороб, що характеризуються неконтрольованим поділом аномальних клітин в організмі. Ці клітини можуть утворювати пухлини, здатні інфільтрувати навколишні тканини та поширюватися в інші частини тіла через кровоносні та лімфатичні судини. Процес відомий як метастазування.
Згідно з науковими джерелами, рак виникає через зміни (мутації) в генах, які контролюють ріст і поділ клітин. Ці мутації можуть бути спричинені різними факторами, включаючи генетичну схильність, вплив канцерогенів (як-от тютюновий дим або ультрафіолетове випромінювання), інфекції, харчування та інші навколишні фактори. Рак може вражати різні органи й тканини.
— Хто перебуває у групі ризику? Чи обовʼязково онкозахворювання передається, так би мовити, “у спадок”?
— До групи ризику належать: люди з генетичною схильністю (наявність випадків раку у родині); курці, а також ті, хто зловживає алкоголем; працівники, котрі перебувають в контакті з канцерогенними речовинами або під дією ультрафіолетового випромінювання; люди з ослабленим імунітетом та хронічними запальними захворюваннями.
На частку, так би мовити, спадкового раку, припадає 10-15% усіх нових випадків онкологічних захворювань. Такий вид раку виникає, коли в одній із копій гена одного з батьків наявна спадкова мутація (може передаватися нащадкам), яка слугуватиме відправною точкою для перетворення нормальної клітини на злоякісну. Враховуючи, що інша копія цього ж гену не містить такої мутації, ризик передачі “поломки” від одного з батьків становить 50%.
Якщо ж цей ризик все ж таки призвів до виникнення раку, тобто дитина отримала одну копію ушкодженого гена, мова йде про наявність в неї схильності до розвитку хвороби. Схильність не передбачає обов’язкову появу злоякісного захворювання, однак ризик його виникнення суттєво збільшується, адже тепер достатньо появи лише однієї мутації «поломки» в іншій, нормальній копії цього ж гену.
— Чи можемо якось запобігати захворюванню на рак?
— Так, можливо зменшити ймовірність виникнення раку, проте є фактори, на які людина не здатна вплинути.
Однак важливо дотримуватися певних рекомендацій: перш за все збалансоване харчування; відмова від куріння та вживання алкоголю; фізична активність та контролювання ваги; обов’язкова вакцинація від вірусів, що можуть викликати рак, а також регулярні профілактичні медогляди у фахівців.
— Вʼячеславе Анатолійовичу, як часто кожен з нас мусить проходити профогляди?
— Усе залежить від вашого віку та статі. Так, жінкам 20-29 років необхідно проходити клінічне обстеження грудних залоз (раз на рік) та цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки: з 21 року раз на три роки.
Жінкам 30-39 років треба щорічне клінічне обстеження грудних залоз, цитологічну діагностику та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — раз на п’ять років.
Жінки у 40-49 років повинні клінічно обстежувати грудні залози раз на рік, проходити мамографію (раз на два роки) та цитологічну діагностику (ПАП-тест) й тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — раз на п’ять років.
Жінкам, яким більше 50 років, треба проходити клінічне обстеження грудних залоз (раз на рік), раз на два роки — мамографію. Окрім цього, необхідно робити колоноскопію раз на п’ять років.
Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.
Що стосується чоловіків, то у віці 40-49 років їм треба проходити раз на рік огляд в уролога. Після огляду, за потреби, лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (простат-специфічний антиген). Такі ж обстеження необхідно проходити й чоловікам, яким більше 50 років. Але їм до того ж варто робити колоноскопію раз на п’ять років. Чоловікам після 60 років, якщо необхідно, інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт.
— Які віруси можуть спричиняти онкологічні захворювання?
— Вірус папіломи людини (ВПЛ) — викликає рак шийки матки, анального каналу, ротоглотки, статевих органів. Вірус гепатиту В та С — гепатоцилюлярну карциному, вірус Ептштейна-Барр — лімфоми, герпесвірус 8 типу — саркому Капоші. Ці віруси науково доведені, як онкогенні. Заходи профілактики, які можемо застосовувати, — вакцинація, про яку я казав вище, а також — антивірусна терапія, скринінг.
— Наскільки важливо раннє виявлення хвороби?
— Раннє виявлення онкологічного захворювання значно підвищує шанси на ефективне та успішне лікування, адже час у цьому випадку грає вирішальну роль. Враховуючи часто безсимптомний перебіг, дуже важливо не забувати про профілактичні огляди, які допомагають вчасно виявити захворювання на початкових стадіях.
— Чи можна стверджувати, що рак виліковний? Чи просто настає ремісія?
— Відповідь залежить від типу раку, стадії, на якій він виявлений, загального стану здоров’я пацієнта та ефективності лікування. У деяких випадках рак можна повністю вилікувати, а в інших досягти тривалої ремісії.
Отже, коли рак можна вважати вилікуваним? Якщо після лікування у пацієнта немає ознак хвороби протягом п’яти і більше років, лікарі часто говорять про клінічне одужання. Однак для деяких видів раку період спостереження може бути довшим.
Рак молочної залози (на першій стадії) — 5-річне виживання понад 90-95%, у багатьох пацієнтів повне вилікування.
Рак яєчка, папілярний рак щитоподібної залози виліковуються у понад 90% випадків.
Гострий лімфобластний лейкоз у дітей — 5-річне виживання понад 90%, що свідчить про можливість повного одужання.
Варто пояснити, що таке ремісія. Ремісія — це стан, коли ознаки раку зникають, але ризик повернення хвороби залишається. Є повна ремісія — коли пухлина більше не визначається за допомогою аналізів, сканувань або симптомів. А ще є часткова ремісія — коли пухлина зменшилася, але не зникла повністю.
— Які симптоми повинні насторожувати нас, адже можуть свідчити про можливе захворювання?
— Складність діагностики часто полягає в тому, що багато онкологічних захворювань не мають вираженої симптоматики. Проте є певні симптоми, які повинні насторожувати. Зокрема наявність ущільнення або новоутворення; безпідставна втрата ваги, виражена загальна слабкість; наявність крові в сечі, калі, мокротинні; хронічний кашель, зміна голосу; підозрілі зміни на шкірі, що не загоюються або прогресивно збільшуються.
При виникненні цих симптомів варто без зволікань звернутися до лікаря на консультацію, щоб вчасно діагностувати захворювання.
— Чи є гарантія, що людина, яка правильно харчується, не палить, не вживає алкоголь, не пʼє, не має шкідливих звичок, ніколи не захворіє на рак? Чи, все таки, ніхто від цього не застрахований?
— Немає абсолютної гарантії, що людина, яка веде здоровий спосіб життя, не захворіє на рак. Так, правильне харчування, відмова від куріння, помірне вживання алкоголю та уникання шкідливих звичок значно знижують ризик розвитку багатьох захворювань, зокрема й раку. Проте на розвиток онкології можуть впливати й інші фактори: генетика, навколишнє середовище, вікові зміни або навіть випадкові мутації клітин.
Здоровий спосіб життя — це важливий фактор для зниження ризику, але, як і в будь-якому іншому аспекті здоров’я, повної захищеності немає.
— Чи збільшилася кількість онкохворих останніми роками у нашій країні й, зокрема, області?
— Останніми роками яв в Україні, так і в Хмельницькій області, на жаль, спостерігається зростання кількості онкологічних захворювань. Так, в Україні у 2022 році зареєстровано понад 93 тисячі нових випадків злоякісних новоутворень: понад 45 тисяч у чоловіків і майже 48 тисяч у жінок. Від раку померли 39 тисяч людей.
Статистика по Хмельницькій області: у 2022 році виявлено 4 533 нових випадки онкології. А вже у 2023 році зареєстровано 5 102 нових випадки, що на 12,5% більше порівняно з попереднім роком. Це найвищий показник за останні 15 років.
У Хмельницькій області найпоширенішими видами раку є: серед жінок — рак молочної залози (22%), статевих органів (20%), шлунково-кишкового тракту (понад 15%), рак шкіри (10%).
Серед чоловіків — рак шлунково-кишкового тракту (24,5%), легенів (14,5%), передміхурової залози (13%), сечових органів (10%).
— Сучасні методи лікування сприяють зниженню смертності від раку?
— Однозначно. Сучасні методи лікування значно покращили прогнози для онкохворих та сприяють зниженню смертності. Останні дослідження та статистика свідчать, що завдяки прогресу в діагностиці, хірургії, таргетній терапії, імунотерапії та інших методах лікування виживання пацієнтів зросло.
— Чи мають лікарі протипухлинного центру в своєму розпорядженні сучасне та якісне обладнання для лікування хворих?
— Так, онкоцентр забезпечений сучасним устаткуванням для надання високоспеціалізованої допомоги. Пацієнти отримують найкраще та найсучасніше лікування. Новітнє обладнання включає передові системи для точних діагностичних досліджень, високоякісні іміджинг-системи та сучасні апарати для безпечних й ефективних процедур. Менше дискомфорту для пацієнтів та більше впевненості для лікарів.
— Чи відшкодовує держава вартість лікування онкохворих пацієнтів? Що передбачено Програмою медичних гарантій?
— В Україні держава забезпечує безоплатне лікування онкологічних захворювань через Програму медичних гарантій, яку реалізує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). НСЗУ укладає договори з медичними закладами на надання послуг за кількома пакетами, зокрема: хіміотерапевтичне лікування та супровід пацієнтів з онкологічними захворюваннями у стаціонарних та амбулаторних умовах; радіологічне лікування; хірургічні операції з приводу онкозахворювань.
За цими пакетами пацієнти можуть отримати безоплатно: діагностику та встановлення діагнозу; хірургічне втручання; хіміотерапію та супровідну терапію; променеву терапію; медичні вироби та витратні матеріали, необхідні для лікування; медикаментозне забезпечення під час стаціонарного лікування.
НСЗУ сплачує медичним закладам за надані послуги, наприклад, за радіологічне лікування від 51 368 до 77 052 гривні за пацієнта.
Для отримання безоплатної допомоги пацієнту необхідно мати направлення від сімейного лікаря або лікуючого лікаря до спеціалізованого онкологічного закладу, який має договір з НСЗУ.
— Якою може бути підтримка малозабезпечених пацієнтів?
— Якщо пацієнт потребує додаткової фінансової підтримки, він може звернутися за одноразовою матеріальною допомогою на лікування. Надання такої допомоги здійснюється органами місцевого самоврядування, і може бути передбачене річною програмою надання допомоги окремим верствам населення громади. Для отримання допомоги треба подати заяву та необхідні документи до відповідного органу місцевого самоврядування. Також малозабезпечені сім’ї мають право на державну соціальну допомогу, яка надається відповідно до законодавства України. Для отримання такої допомоги необхідно звернутися до місцевого управління соціального захисту населення.
Таким чином, держава покриває значну частину витрат на лікування онкологічних захворювань, а для малозабезпечених пацієнтів передбачені додаткові механізми підтримки.
— Дякую, Вʼячеславе Анатолійовичу, за розмову.
Розмовляла Тетяна Кірик
