Ровесник Незалежності

Нинішній наш Герой — Богдан із позивним «Корсар» народився на Хмельниччині у 1991 році. У рік, коли Україна здобула омріяну незалежність. Поки країна розвивалася, він ріс разом із нею: закінчив школу, здобув вищу освіту, створив власну сім’ю. А потім настав момент, коли незалежність довелося захищати.

Окупація Криму і Донбасу змінила його життя: роботу електрика в РЕМі довелося залишити, а самому долучитися до лав захисників. «Я не міг залишатися осторонь, коли інші стали на захист України», — ділиться воїн. Тож у 2015 році Богдан мобілізувався. Службу розпочав у 48-й інженерній бригаді, а у 2018 році став сапером Центру розмінування. Понад десять ротацій та завдання від Станиці Луганської до Широкиного. «Корсар» перевіряв місцевість, мінував і розміновував території, створював проходи до позицій противника.

У березні 2021-го поблизу населеного пункту Шуми їхня група потрапила під обстріл. Після дистанційного мінування росіянами українських позицій сапери вирушили знешкоджувати міни. Ворог накрив групу снайперським і кулеметним вогнем. Під час евакуації пораненого побратима Богдан отримав кулю в груди. Поруч загинули його командир підполковник Сергій Коваль та військовослужбовці іншої бригади. «26 березня 2021 року в мене другий день народження. Якби не бронік, мене вже на цьому світі не було б», — згадує боєць.

У перший день повномасштабного вторгнення без вагань Богдан із побратимами вирушив на Київщину. Там разом із бійцями 72-ї бригади сапери прикривали позиції мінними полями, підривали мости біля Русанова, Світильні та Першого Травня, працювали під авіаударами й мінометним вогнем. «Роботи було стільки, що ніколи було голову підняти. Робили все, аби не допустити прориву росіян», — каже мінер. Коли ворога відкинули з Київщини, «Корсар» виконував завдання на Сумщині та Харківщині. На звільнених територіях доводилося розміновувати дороги, перехрестя, позиції, будинки й поля. За службу Богдан нагороджений медалями «Захиснику Вітчизни» та «За військову службу Україні».

Нині він навчає саперів у 143-му об’єднаному навчально-тренувальному центрі «Поділля». Передає їм досвід, здобутий на полі бою. У нього є декілька речей, які він завжди бере із собою: фотографія родини, лист від сина з його першими словами та хрестик. Це найкраще, пояснює, заради кого він боронить незалежність України. Для нього незалежність – це право бути господарем на рідній землі, говорити українською мовою, передавати дітям наші звичаї та традиції. Богдан — ровесник незалежності. І один із тих, завдяки кому незалежна Україна відстоює своє майбутнє.

Група комунікації 143-го ОНТЦ «Поділля»