Третина пацієнтів Хмельницької дитячої лікарні – діти, які постраждали внаслідок воєнних дій
Нині третина пацієнтів у Хмельницькій міській дитячій лікарні — це реальні діти війни, які знають, що таке жити під обстрілами і вибухами, які постраждали від поранень, від перебування тривалий час у холодних підвалах, чи потрапивши в ДТП під час евакуації. В таких ситуаціях батьки, передусім, думають про те, як вижити, а не про візит до педіатра. Тому чимало діток потрапляють на лікарняне ліжко із запущеними хворобами, емоційно і фізично виснажені. Режим роботи всього персоналу дитячої лікарні: 24/7. І завдання лікарів: не лише сьогодні надавати необхідну невідкладну допомогу, а й бути готовими до нових викликів, нових загроз, які приніс і планує ще принести на нашу землю московський окупант.
“Війна не відміняє, скажемо так, “мирних” хвороб, а з іншого боку, емоційний стан дітей складніший, вразливіший. На жаль, вони зараз передчасно дорослішають. У нас чимало діток лікується, в яких батьки воюють, і вони по-своєму глибоко це переживають. У нас на стаціонарі перебувають різні діти, в тому числі й ті, що постраждали від воєнних дій, — розповідає директор КП “Хмельницька міська дитяча лікарня” Наталя Зимак-Закутня. — Одним з перших наших дуже складних пацієнтів був малюк з Київщини, на очах якого загинула мама, а їх з батьком поранили орки. Дитині впритул прострелили кульшовий суглоб. І 8-річний хлопчик виявилась героєм, терплячи неймовірний біль, відмовився від “допомоги” окупантів. Їх з батьком привезли до нас, де йому зробили складну операцію. Нині син з батьком перебувають на реабілітації в Німеччині. Наші діти вкрай потребують не лише фізичної, а й психологічної реабілітації. У нас зараз 129 пацієнтів, і більшій частині з них психологічна допомога така ж необхідна, як і суто медична”.
Нещодавно тут врятували в хірургічному відділенні чотирирічного Давида з Бучі, у малюка виявився гострий апендицит. Вони потрапили до Хмельницького вперше, рятуючись від війни. 24 лютого зранку над Бучею почали літати російські літаки, і вже вночі вони виїхали, дорогою малому синочку стало зле… Хмельницькі лікарі врятували малюка, якого доставили в критичному стані.
Однорічний Микита став жертвою ДТП, коли його сім’я покидала Київ. Малюк три дні був у медикаментозному сні, голова була сильно травмована. І таких дитячих трагічних історій на очах лікарів, в їхньому досвіді вже, на жаль, чимало. Нині в дитячій лікарні перебуває хлопчик з Донецької області. “Дитина була доставлена 22 квітня з осколковим пораненням, — розповідає ортопед-травматолог Юрій Гетманчук. — Зі слів батьків, вони перебували дома, коли в будинок влучив великий боєприпас. Дитина отримала наскрізне поранення м’яких тканин правого плеча. Спочатку його доставили в районну лікарню на Донеччині. Потім батьки привезли сина до нас. Наразі стан його стабілізований, хоча пошкодження складні, зокрема, сильно травмовані нерви верхньої кінцівки.Відновлення після такого важкого поранення буде тривалим, далі — реабілітація. Звичайно, такі стани безслідно не минають, особливо в дитячому віці. За два місяці війни до нас поступили з ураженнями після вогнепальних і мінно-вибухових поранень п’ятеро дітей. Було чимало дітей, які травмувалися дорогою під час евакуації, або захворіли, перебуваючи у холодних підвалах, харчуючись випадковою їжею, вживаючи неякісну воду. Вони жертви війни, потребують ретельного лікування і уваги”.
Чи мають вже досвід наші лікарі, щоб працювати з дітьми, які отримали складні поранення?
“Теоретично, всі лікарі за мирного часу отримали певні знання, ще навчаючись у виші, плюс ми регулярно в процесі роботи навчаємося на різних курсах підвищення кваліфікації, а зараз набуваємо досвіду від закордонних і українських колег, які вже працювали в умовах війни, на територіях, де ведуться бойові дії. А практичний досвід поповнюємо тепер щодня”, — каже Юрій Андрійович.
Медична директорка лікарні Катерина Дем’яник розповідає, що кількість звернень із запущеними хворобами щодня зростає. Коли виникає потреба в масштабному оперативному втручанні, для якого раніше треба було транспортувати дитину в Київ, нині довезти такого пацієнта до столиці вчасно важко, і такі операції роблять спеціалісти Хмельницької дитячої лікарні.
Також тут лікують дітей з різних районів області, доставляючи лікарняним транспортом. Нещодавно дитяча лікарня отримала, як гуманітарну допомогу, черговий медичний автомобіль, цього разу з Литви. Багато препаратів і обладнання надходить з інших країн, крайній вантаж — із Швейцарії.
“Маючи кілька автомашин “швидкої”, ми розширили наші можливості доставляти пацієнтів з різних куточків області на всі необхідні обстеження і відправляти, за потребою, назад. Адже в нас 8 з 10 існуючих відділень виконують функції обласних, і функції третинного рівня, — розповідає Наталя Зимак-Закутня. — Нещодавно привезли малюка з Летичівського району. Власне, з впровадженням медичної реформи в регіонах такі поняття, як обласна, міська лікарні знівелювалося. Нині пацієнт може сам обирати для себе лікарню в межах області. І таким чином між закладами з’являється здорова конкуренція в наданні більш якісних послуг. І та лікарня, яка збирає більшу кількість пацієнтів, за це отримує певні кошти, а значить, розвивається, рухається. І ми це довели на власному прикладі”.
Нині лікарі медзакладу опановують нові навики праці в екстремальних умовах, зокрема, у випадку хімічної загрози. І хоча ми всі сподіваємося, що світ зупинить росію, яка дійшла в безумстві до прірви гуманітарної катастрофи, наші медики працюють на випередження, і їхній воєнний досвід — це врятовані життя дорослих і маленьких українців.
Тетяна Слободянюк
