Твоя кров рятує. І воює

14 червня — Всесвітній день донора крові. Започаткований він у 2005 році. Власне, зовсім недавно, хоча донорство як явище існує вже більше сотні років. Так, перше успішне переливання крові було здійснено ще у 1881 році англійським акушером-гінекологом Джеймсом Бланделлом. І вперше чиясь кров врятувала життя жінки, яка стікала кров’ю після пологів.

До речі, 14 червня у далекому 1868 році народився австрійський лікар, імунолог Карл Ландштейнер, який зробив відкриття, що кров кожної людини має свою групу крові. За це вчений отримав Нобелівську премію.

Кожного дня тисячі українців виявляють бажання стати донорами крові. Не виняток — Хмельниччина. Більше того, наша область є другою в Україні та першою в західному регіоні за кількістю донорства крові.
За словами директора КНП “Хмельницький обласний центр служби крові” Володимира Левицького, хмельничани — дуже вмотивовані люди.
Вони постійно відгукуються на заклики працівників центру прийти і здати кров для порятунку чийогось життя.

“Тільки почують, що потрібно кров для людей, які постраждали під час дорожньо-транспортної пригоди чи іншої аварії, — розповідає Володимир Миколайович, — одразу приходять до нас. Особливо багато молоді, студентів. Мешканці міста й області і в мирний час були надзвичайно активними та свідомими, а з початком повномасштабної війни їхня активність підвищилася, здається, устократ. У перші дні війни наш центр працював цілодобово, настільки великою була черга охочих здати кров для наших поранених бійців. Ми всім їм надзвичайно вдячні і вклоняємося перед ними”.

Обласний центр служби крові безкоштовно забезпечує компонентами крові всі заклади охорони здоровʼя нашої області і відправляє для потреб Збройних Сил України. Звичайно, тепер такого напливу людей немає, однак у центрі працює мобільна виїзна бригада. Кілька разів на тиждень бригада виїжджає у певний район області, де місцева влада попередньо оголошує про можливість здати кров. Приходить чимало людей, які зі щирою душею хочуть віддати свою кров, аби порятувати наших захисників. Приміром, жінки старшого віку просять взяти у них кров, може, вона знадобиться їхньому сину, який нині на полі бою. Чи іншим бійцям, які для наших жінок усі стали такими ж рідними синами, чоловіками та братами.
Що стосується вимог за віком, то донором може бути громадянин віком від 18 до 60 років. Втім, каже Володимир Миколайович, тепер максимальна вікова межа може бути й трохи вищою. До прикладу, людина в 62 роки має міцне здоровʼя, не має серйозних хвороб і протипоказів, може задонатити свою кров.

Загалом, якщо ви вирішили здати кров, необхідно дотримуватися певної дієти. Не можна вживати копчену, гостру та смажену їжу, ковбаси, соління. Також треба відмовитися від яєць та молочних продуктів. Звичайно ж, не можна вживати алкоголь та палити.
Але сніданок обовʼязковий, він має бути легким та поживним: як-от варені крупи або макарони без масла. Можна зʼїсти печиво, сушки. Чай повинен бути солодким. Важливо: донор повинен важити не менше 50 кілограмів.
Отже, ви прийшли до центру служби крові. Вас спочатку огляне терапевт. У вас візьмуть кров на аналіз. Зокрема, визначать рівень гемоглобіну. І лише тоді буде прийнято рішення про ваше донорство. Усе це займе не більше години часу. А сама процедура забору крові триває протягом 10 хвилин. За один раз людина може здати 400-450 мл крові.

Кожен донор отримує так званий перекус: чай, печиво, шоколадку, водичку, сік. Після здачі крові лікарі радять по-справжньому відпочити, не працювати важко. А затяті курці можуть запалити сигарету лише через дві години після процедури.

Медики кажуть, що здавати кров ще й корисно для організму. Зокрема, сильнішим стає імунітет.
Людям, які здали кров 40 разів за все життя, присвоюється звання Почесного донора. А тим, хто здав 100 разів, — Заслуженого донора.

Однак, зауважує Володимир Левицький, люди стають донорами не тому, що хочуть мати додаткові вихідні чи почесні звання. Люди прагнуть добровільно допомогти іншим людям. Здавши один раз кров, ви можете врятувати три життя. Люди розуміють, наскільки більшою стала потреба забезпечення компонентами крові Сил оборони України з початком війни. І тому вони допомагають, як можуть. Їхня кров теж воює, вона стає справжньою зброєю.

Благородність людей, які стають донорами, викликає глибоку повагу й щиру вдячність. Велику просвітницьку й пропагандистську роботу ведуть і працівники Центру служби крові. На своєму сайті, у соціальних мережах дохідливо пояснюється значення й необхідність донорства. Саме тому вдається досягати таких результатів на Хмельниччині.

Ще у червні 2022 року Центр отримав Подяку від Кабінету Міністрів України за вагомий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоровʼя, організації безперебійної заготівлі та переробки донорської крові в умовах правового режиму воєнного стану. За два роки, бачимо, робота обласного Центру служби крові стала ще продуктивнішою. Володимир Левицький зазначає, що Центр у достатній кількості фінансується з державного та місцевого бюджетів, забезпечений необхідним обладнанням і матеріалами для ефективної роботи.

Працівники центру вдячні всім, хто бажає здати кров. З понеділка по пʼятницю чекають донорів у себе з 8.00 до 13.00. При собі мати паспорт та ідентифікаційний код. Кожна крапля зданої крові йде на порятунок хворих і наших поранених захисників.
Біля входу до Центру служби крові зустріла хмельничанку Людмилу. Тридцятирічна жінка вперше прийшла

дізнатися, як можна здати кров. Раніше вона не задумувалася над тим, чи хоче бути донором.
Але нині, під час повномасштабної російсько-української війни, рішення визріло остаточно. Зокрема, тому, що воюють двоє її друзів. Й один із них був поранений, тривалий час лікувався. “Хочу, щоб моя кров допомогла нашим захисникам. Врятуємо їх — врятуємо себе”, — впевнена жінка.
Ще раз: дякуємо донорам!
Тетяна Юрчак