Летичів знову говорив про тих, кого не можна забувати

На мирну акцію в Летичеві 6 вересня вийшли родини та небайдужі люди, щоб нагадати про полонених і безвісти зниклих Захисників та Захисниць. За кожним фото в руках — чиясь найдорожча людина, За кожним прізвищем — мама, яка щодня чекає дзвінка. Дружина, яка засинає з думкою: “А раптом завтра він повернеться?”, дитина, яка продовжує чекати тата…

“Це не просто фотографії на плакатах. Це чиїсь життя, родини, чиєсь нездійснене “Я скоро повернуся додому”. Ми не знаємо, де вони. Ми не знаємо, що вони переживають. Але ми знаємо одне — ми не маємо права їх забути.

Мовчання болить, очікування виснажує, невідомість щодня розриває серце. Та попри все, ми будемо виходити знову, будемо говорити і нагадувати. Будемо тримати їхні фотографії доти, доки кожен із них не повернеться додому. Почуйте родини! Поверніть наших полонених! Знайдіть наших безвісти зниклих! Бо вдома на них чекають, їх люблять, їх пам’ятають і не перестануть чекати.

Поки чекають — ми говоритимемо. Поки шукають — ми стоятимемо поруч. Поки не повернуться — не замовкнемо”.